Кредобанк підтримав постановку п’єси «Вороги. Історія любові» Іцхака Башевіса Зінґера у львівському театрі імені Марії Заньковецької
Кредобанк виступив меценатом постановки п'єси «Вороги. Історія любові» всесвітньо відомого єврейського письменника польського походження Іцхака Башевіса Зінґера у Національному академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької (м. Львів). Прем'єра вистави відбулася 23 листопада.
Трагікомедія «Вороги. Історія любові» стала п’ятою прем'єрою сезону театру ім. Марії Заньковецької та першою режисерською постановкою в театрі його нового генерального директора Максима Голенка. Автором інсценізації п'єси є український драматург, режисер та актор театру і кіно Олексій Доричевський, який зараз служить у Збройних Силах України. «Вороги. Історія любові» — один із найпопулярніших романів Іцхака Башевіса Зінґера, який став широко відомим завдяки численним інсценуванням. Це розповідь про євреїв, що вижили у полум'ї Другої світової війни та емігрували до США. На прикладі долі головного героя Бродера письменник показує травми, нанесені війною, які не дають призвичаїтися до мирного та спокійного життя.
«Це вже друге у цьому році партнерство Кредобанку та Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Ми підтримали постановку п'єси „Вороги. Історія любові“ не стільки завдяки її автору польського походження, скільки через актуальність її теми у сучасних умовах повномасштабної російської агресії проти України. Ця вистава через демонстрацію доль та переживань головних героїв змушує замислитись над тим, як ми усі будемо жити після завершення війни. Маємо думати над цим вже зараз», — говорить директор департаменту комунікацій АТ «Кредобанк» Віктор Гальчинський.
Іцхак Башевіс Зінґер (1904−1991) — американсько-єврейський письменник польського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури 1978 року. Народився у Радзиміні (Польща), провів дитинство у польському місті Білгорай. Автор романів «Двір», «Шоша», «Спадщина». Літературна критика вважала письменника послідовником Т. Манна, Е-М. Ремарка, К. Гамсуна, Г. Д’Аннунціо.
