Український бізнес потребує кредитів, - Яцек Шугаєв у інтерв'ю для польського видання Puls Biznesu
Потрібні кредитні гарантії, і зараз час думати про те, що буде після війни. У цьому мають зіграти роль польські фінансові установи, — ділиться з польським виданням Puls Biznesu Яцек Шугаєв, Голова українського Кредобанку, що належить до PKO Bank Polski.
ПБ: Який вигляд має бізнес-життя в Україні?
Яцек Шугаєв, Голова Кредобанку: Кредитування в Україні дуже обмежене, практично заморожене. Окрім державних програм кредитної підтримки, малий та середній бізнес практично не має інших джерел фінансування. Банки кредитують в дуже невеликому обсязі, лише власних клієнтів, обмежуючись відновленням кредитних ліній. Діє програма підтримки малого та середнього бізнесу, що полягає в наданні державних гарантій та компенсації відсотків — частину з них підприємець не сплачує.
Програма має свої бюджетні обмеження, оскільки основну частину коштів держава витрачає на ведення війни. У банківському секторі допоміжну діяльність здійснюють українські державні банки, які оцінюють ризик по-іншому, ніж комерційні банки. Для них ключове значення має питання платоспроможності держави, що істотним чином впливає на оцінку кредитного ризику. Українську економіку також намагається підтримувати Кредобанк, тому ми розробили стандартизовані програми реструктуризації кредитів для наших клієнтів.
Яка підтримка зараз потрібна найбільше?
Для того, аби бізнес в Україні вижив, йому потрібна допомога. Однією з необхідних форм підтримки є гарантії міжнародних інституцій для кредитів, наданих українським підприємствам. Для банків це необхідний інструмент для відновлення кредитування. Гарною підтримкою, над якою ми працюємо, є гарантії ЄБРР чи Європейського Інвестиційного Банку, які зняли б частину кредитного ризику з банків, розблоковуючи ринок фінансування для компаній. Гарантії потрібні зараз, але вони знадобляться і в майбутньому, коли стартує програма відновлення України. Вартість кредитного ризику буде високою, як і резерви, тому що після війни Україна опиниться у складному становищі. Гарантії дадуть можливість банкам видавати кредити у принципі.
Чи бачите ви тут якусь роль польських фінансових установ?
Так само, як німці мають Hermes, французи — Coface, ми в Польщі маємо KUKE, що володіє знаннями та досвідом у страхуванні експорту. Корпорація впродовж багатьох років підтримує торгівлю між Польщею та Україною, допомагаючи будувати бізнес і взаємовідносини між нашими державами. Тож я вважаю, що KUKE — це одна з установ, котра може зіграти важливу роль. Та це будуть післявоєнні рішення. У перехідний період, коли тривають воєнні дії й ситуація нестабільна, найбільшу роль відіграють наднаціональні організації, що мають відповідний мандат та кошти, необхідні для реалізації допоміжної діяльності. Йдеться про Світовий банк, ЄБРР та ЄБІ, а також прямі кошти ЄС, які пропонують банки розвитку. Ситуація дуже складна, але українці намагаються думати і планувати майбутнє. На нещодавній зустрічі з Першою віцепрем'єр-міністеркою України (Юлією Свириденко) йшлося про забезпечення коштів на відбудову інфраструктури, особливо житла, адже уряд хоче повернути в Україну якомога більше тих людей, які втекли від війни. Щоб вони могли повернутися додому, він хоче створити для них умови.
Які інвестиції будуть реалізовані в Україні в першу чергу?
Потреби чималі: від енергетики, яку послідовно нищить Росія, через житлову, дорожню інфраструктуру, до охорони здоров’я, освіти. Це все потребуватиме відбудови. У Польщі небагато говорять про одну з найнагальніших потреб — розмінування. Україна — одна з найбільш замінованих країн світу. Ми повинні прибрати вибухівку, щоб мати змогу увійти в ліс, обробляти землю тощо. Заміновано міста, будинки, дороги. За приблизними підрахунками, процес розчищення території триватиме кільканадцять років. Це одна з умов повернення бізнесу до багатьох регіонів України. На це теж потрібні кошти. Частину витрат профінансує ООН, але потреби будуть набагато більшими за її можливості.
Чи має Україна компетенцію організувати розподіл грошей на фінансування цих проєктів?
Ні, також є не так багато іноземних банків, які можуть взяти на себе роль потокових. Я вважаю, що Кредобанк має унікальну позицію, адже його ліквідність залишається на стабільному та безпечному рівні. Банк має мережу відділень і продовжує працювати в регіонах, не охоплених активними воєнними діями. Він заручився підтримкою сильної групи капіталу та має доступ до ноу-хау в реалізації великих проектів. Гадаю, що PKO Bank Polski міг би відіграти важливу роль у структуруванні та розподілі коштів з програм ЄС або приватних програм, пов’язаних із державною підтримкою від KUKE чи, наприклад, BGK. Кредобанк міг би виконувати функцію місцевого агента.
Український банківський сектор значною мірою націоналізований. Чи планується приватизація банків?
Чотири найбільші банки державні, з них принаймні один може перетворитися на банк розвитку — можливо, Укрексімбанк. Перед війною в Україні був план приватизації банків. Припускаю, що в довгостроковій перспективі ми маємо великий аквізиційний потенціал: як для інвесторів, які вже присутні тут, оскільки кілька іноземних груп капіталу не вийшли з України, так і для нових гравців. Сьогодні потрібні такі інвестори, як ЄБРР, які можуть підтримати банки в перехідний період. Цікаво, що українські банки в багатьох питаннях сучасніші за польські. Подібно до того, як поляки проскочили кілька етапів розвитку банкінгу, скажімо, чеки, так і українці відразу опинилися в мобільному банкінгу, який сьогодні широко використовується. Ринок добре розвинений з точки зору віддаленої ідентифікації клієнта й віртуальних карток. Система сучасна, і польські банки могли б цим скористатися. Львів, у якому розташований головний офіс Кредобанку, — один з найбільших ІТ-хабів України. До війни тут працювало в ІТ 20 тис. осіб. Діяли товариства, що надавали першокласні послуги банкам по всьому світу. Війна змусила частину з них переїхати, в інших закінчилися контракти. Можливо, варто було б скористатися цим потенціалом і досвідом.
Перед війною, а також під час неї лунають звинувачення в непрозорості правових норм в Україні.
Уряд розуміє, що якщо не приборкати корупцію, буде дуже важко переконати інвесторів і бізнес-партнерів долучитися до відбудови України після закінчення війни. Корупційні явища досі зустрічаються. Проблему порушили на зустрічі представників Європейської бізнес асоціації в Україні з віцепрем'єр-міністеркою. Увагу звернули на необхідність більш динамічних кроків, щоб покласти край цим практикам, що можуть стати серйозною перешкодою для отримання коштів на відбудову.
Які настрої в українському суспільстві?
Досі переважають оптимізм та віра в перемогу, які підтримують ЗМІ. В Україні виходять єдині новини, спільні для всіх каналів, щоб мовлення було більш послідовне і контрольоване. Та українці втомилися, чекають миру, повернення до нормального життя. Незважаючи на масовані ракетні обстріли інфраструктури, вони впевнені, що Україна переможе.
