Shape 57 - Medal (Flat) Shape Shape

Дмитро Крепак: «Для банківського сектору вкрай важливим є настрої українських клієнтів»

Чіткість позиції, розуміння напрямку розвитку банку, який очолює, а також відкритість у спілкуванні — ось три враження, які склались після розмови з Дмитром Крепаком, Головою правління ПАТ «КРЕДОБАНК».

Пане Дмитре, влітку Ви очолили ПАТ «КРЕДОБАНК» — знану в Україні фінансову установу, з доброю репутацією. Що було вирішальним у прийнятті цього рішення?

Мене давно цікавили бренди ПАТ «КРЕДОБАНК» і «PKO BP». ПАТ «КРЕДОБАНК» — лідер банківської сфери у західному регіоні України. Свого часу я зустрівся з представниками акціонерів, членами Спостережної ради, членами правління тут у Львові. Стало зрозуміло, що команда банку — професіонали своєї справи, які вміють досягати результатів, а за банком стоїть один з найбільших банків Східної Європи. Окрім цього, при ухваленні рішення про місце роботи дуже важливо врахувати той факт, з ким будеш працювати.

Мені дуже сподобалась команда. Люди талановиті, енергійні, знають конкретно, чого вони прагнуть досягти, як розвивати банк і де вони бачать ПАТ «КРЕДОБАНК» через три роки. Для мене стала вирішальною наявність чіткої стратегії у польського акціонера щодо роботи в Україні. І головне — присутність людей, які можуть реалізувати цю стратегію.

Для прикладу, ПАТ «КРЕДОБАНК» дуже швидкими темпами почав розвивати автокредитування. І я був вражений, що за півроку ПАТ «КРЕДОБАНК» зміг зайняти лідерські позиції у цьому сегменті.

Вам імпонували певні готові стандарти, перенесені та напрацьовані польським досвідом?

Мені імпонують слова одного з керівників польського банку про те, що ми не будуємо копію PKO BP в Україні. Ми будуємо український банк, який має фінансову, методологічну підтримку з Польщі. Але, передусім, це український банк, який функціонує в українських реаліях для українських клієнтів, і, враховуючи їх потреби, розробляє і пропонує сучасні продукти та банківські технології.

Ви не дуже давно працюєте у Львові. Раніше Ви працювали в ПУМБі, Райффайзен Банку Аваль, 7 років прожили у США. Якою роботою займались у цей період?

Це було дворічне навчання у фінансовій бізнес-школі Вортон — одній з визнаних лідерів у сфері бізнес-освіти, де я отримав ступінь MBA. Згодом я 5 років працював у сфері енергетики у великій американській індустріальній компанії. Вирішив подивитись зсередини, як працюють корпоративні клієнти. Це була компанія, яка займалась енергетикою і газом. Особисто я вів проекти із залучення інвестицій на території, яку обслуговувала дана енергетична компанія. Разом з колегами ми співпрацювали з керівництвом штату та міста з метою відкрити нові підприємства на їх території.

Ще раніше — в доамериканський період — я працював у фінансовій сфері. І серед завдань завжди було впровадження певних інновацій. Наприклад, на одній з попередніх посад керівника трансформаційного офісу до моїх обов’язків входила трансформація банку після його придбання іноземним інвестором. Це і ребрендинг, і перебудова системи фінансового управління та контролінгу, зміна продуктового ряду тощо.

Якщо простіше — це було приведення суто українського банку до європейських і міжнародних стандартів. Згодом — працював у банку, де реалізовував великий проект, суть якого полягала у зміні стратегічної орієнтації: з корпоративного бізнесу — на роздрібний. Для цього потрібно було змінити і ментальність працівників банку, зорієнтувати їх на цілком інший цільовий сегмент клієнтів. Зараз в ПАТ «КРЕДОБАНК» теж відбуваються важливі зміни та впроваджуються інновації. Мене це надзвичайно цікавить і мотивує.

Тенденція банків з польськими інвестиціями — відкривати головний офіс у Львові, а не в Києві. Зі столиці складніше керувати?

У цій ситуації я бачу більше плюсів, аніж мінусів. Це простежується у нашій роботі з банківським регулятором (львівським управлінням НБУ — авт.). Для ПАТ «КРЕДОБАНК» позитивним є той факт, що ми знаходимось під наглядом львівського управління Національного банку. У нас склались дуже добрі робочі стосунки з керівництвом та фахівцями цього управління. Мені особисто це нагадує аналогічний стиль співпраці контролюючих органів з фінансовими установами у Сполучених Штатах.

Я бачу сприяння та підтримку з боку регулятора і відчуваю атмосферу здорової співпраці. Можливо, це залежить від особистих якостей фахівців, які працюють у місцевому управлінні НБУ, можливо, щось інше. Для прикладу, у столиці кількість банків значно більша, вища конкуренція і такої уваги там могло б і не бути.

А як відбувається співпраця з владою?

Добрі взаємовідносини були завжди. Наскільки мені відомо, місцеві органи влади з самого початку підтримували розвиток банку у Львові та у Львівській області. ПАТ «КРЕДОБАНК» завжди активно кредитував бізнес на Львівщині, а це означає, що наша діяльність сприяє економічному розвитку регіону.

Окрім цього, за роки незалежності наш банк залучив чи не найбільший обсяг іноземних інвестицій в економіку області. Тому ми можемо розраховувати на сприяння місцевої влади, оскільки виконуємо важливу роль в економічному житті регіону.

Міська влада неодноразово називала Львів центом ІТ-індустрії. На вашу думку, це місто заслуговує статий фінансовим центром, наприклад, Західної України?

Чому б і ні? Працюючи у м. Шарлот у Північній Кароліні, я бачив, як місто реалізовувало мету стати третім фінансовим центром після Нью-Йорка та Чикаго. За 10 років це їм вдалося, тому що офіси Bank of America та й інших банків сьогодні знаходяться саме там. Що для цього потрібно? Необхідно мати кваліфіковані кадри — це завдання № 1. За шість місяців роботи з впевненістю можу сказати, що у Львові такі кадри є.

У місті працює Інститут банківської справи. Тут достатньо кваліфікованої молоді, яка хоче навчатись і працювати. Друге — це, все-таки, відношення регулятора. І знову маємо позитив — львівське управління НБУ відноситься по-партнерськи до усіх без винятку банків, які тут зареєстровані.

Не менш важливим моментом є також інфраструктура та телекомунікації, адже важливо мати належну ІТ-підтримку. Отож, маючи потужну ІТ-інфраструктуру, що надалі розвивається, я не бачу жодних проблем для розвитку в місті банківського сектора. Усі передумови для цього наявні. Львів має все необхідне, щоб стати фінансовим центром Західної України.

Як сприймають ПАТ «КРЕДОБАНК» у інших регіонах країни?

Звичайно левова частка наших відділень та клієнтів знаходяться у Західній Україні. Це було і залишається частиною стратегії розвитку банку. Ми і надалі налаштовані утримувати лідерські позиції і навіть наростити свій потенціал у західному регіоні.

Другою частиною стратегії є присутність ПАТ «КРЕДОБАНК» в Києві та у найбільших містах України. Звичайно, я не можу сказати, що найближчим часом ми будемо присутні, наприклад, у кожному місті Харківської області, але у великих обласних центрах Східної України ми є. Люди нас там також знають, довіряють, і наша присутність буде поширюватись й у цих областях.

Яким, на Вашу думку, має бути ідеальний банківський працівник?

Ідеальний банківський працівник не відрізняється від будь-якого іншого ідеального працівника (посміхається). Різниця лише в тому, що працівнику банку клієнти довіряють свої гроші. Тому він однозначно повинен викликати більше довіри, бути організованим та значно уважнішим до цифр, адже в нашій справі будь-які помилки коштують дорого, особливо, якщо це впливає на довіру до самого банку.

Ви «живете тим», що відбувається на українській політичній арені?

Звичайно. Для мене головним індикатором того, що відбувається в країні, є настрої наших клієнтів. Від цього залежить те, як буде розвиватись банківський сектор. Як люди відносяться, скажімо, до курсу гривні: очікують девальвації, чи вірять у здатність Національного банку зберегти стабільність. Від цього залежить, чи будуть вони нести свої заощадження на депозити у гривні. Якщо девальваційні очікування зростають — тоді ситуація у банківському секторі може бути складною.

Зараз банки змушені залучати гривневі депозити під дуже високі ставки. Відповідно, банки повинні видавати кредити під ще вищі відсотки, щоб покрити витрати. А це стримує розвиток реального сектору економіки. Отож, не буду оригінальним, але скажу, що наш клієнт — наш працедавець. Звичайно, є ще й міжнародна кон’юнктура, експортно-імпортні операції, але я вважаю, що для банківського сектора вкрай важливими є настрої українських клієнтів.

Наскільки активно вкладають свої кошти на депозити іноземці?

Насправді це не дуже актуально для банків, оскільки йдеться про депозити в іноземній валюті. Банки мають обмежене коло можливостей видавати кредити у валюті. Наприклад, ми не можемо кредитувати у валюті фізичних осіб.

Такий вид кредитів ми надаємо лише підприємцям, які мають експортну виручку. Тому обмаль можливостей якось задіяти ці кошти з точки зору ефективного розміщення та отримання доходів. Для банку валютний депозит — це витрати, якщо його не перекриває кредит, на таку ж суму. А сьогодні, на жаль, можливості видавати кредити в іноземній валюті дуже обмежені.

Як Голова Правління, Ви координуєте роботу всього банку, куруєте питання стратегічного планування та управління персоналом. Що буде пріоритетним у роботі ПАТ «КРЕДОБАНК» в новому році? Які напрямки роботи плануєте розвивати першочергово з огляду на економічну ситуацію в регіоні та країні загалом?

Пріоритетним, згідно стратегії розвитку банку, на найближчий період є роздрібний бізнес, тобто робота з фізичними особами, а також з сектором малих та середніх підприємств. Це вимагає належної якості, швидкості та зручності обслуговування клієнтів, а також конкурентних продуктів. Головне — це час, зручність, ціна. Ми прагнемо, аби наші продукти мали баланс за цими трьома категоріями. Не плануємо бути найдешевшим банком, проте хочемо надавати якісні послуги за привабливою ціною.

При Львівській торгово-промисловій палаті працює комітет з промислового розвитку та інновацій. Чи вважає ПАТ «КРЕДОБАНК» перспективним кредитування інноваційних проектів?

Сьогодні питання про вихід банків на ринок венчурних інвестицій — не піднімається. Це специфічний ринок. Ймовірність втрати інвестованих коштів у таких проектах є дуже значна. Навіть у США, з-поміж 100% підприємств, які починають працювати за венчурними інвестиціями, до трьохрічного ювілею своєї діяльності доживає лише 10%. Банки не можуть так ризикувати коштами своїх вкладників.

Кредитні продукти ПАТ «КРЕДОБАНК» передбачають, що підприємство-позичальник вже має певний досвід роботи та сформовану клієнтську базу. Ми не кредитуємо початківців бізнесу, але якщо є потреба у фінансуванні придбання конкретних об’єктів для використання у бізнесі (автомобіль, торгове приміщення), то існують варіанти надання таких кредитів.

Що порадите тим, хто хоче досягти успіху у бізнесі?

Якщо є бажання досягти успіху в Україні, на мою думку, необхідно розвивати бізнес, думаючи та плануючи на перспективу хоча б 1—2 років. На жаль, переважна більшість підприємців досить часто орієнтується лише на сьогоднішній день. Інколи складається враження, що для них завтра — не існує. Як людина, споживач, намагаюсь у повсякденному житті співпрацювати з тими, хто думає принаймні про завтрашній день і не намагається «відкусити» все й одразу. Зазвичай, це ті люди, які усвідомлюють, що має бути розумне співвідношення якості і ціни.

Але таких людей в українському бізнесі, на жаль, ще небагато. І тому ті, хто розуміє, що здобуття нового клієнта сьогодні коштує втричі дорожче, ніж утримання існуючого — будуть в нашій країні на коні. З особистого досвіду можу сказати, що таких бізнесменів наразі у нас все ще меншість. І тому моя рекомендація проста: відноситись до клієнтів із розумінням того, що завтра існує, що воно обов’язково буде!

Дякую.

Розмовляв Юрій Булик

Львівське видання «Зовнішньоекономічний кур’єр», січень—лютий 2013

Цілодобовий контакт-центр (безкоштовно по Україні)