Shape 57 - Medal (Flat) Shape Shape

Даміан Раґан: «У лютому цього року у нас відкрили у п’ять разів більше рахунків, ніж у грудні!»

Останній рейтинг найбільш життєздатних банків України, який склав журнал «Форбс» став для багатьох несподіванкою. Адже очолив його не один з державних банків (які донедавна вважались «найживучішими») і навіть не один з найбільших приватних банків з «київською» пропискою…

Найжиттєздатнішим в умовах кризи назвали наш, львівський АТ «КРЕДОБАНК», який нещодавно НБУ перевів з групи середніх банків до категорії великих. Про те, як вдається не лише виживати, а й розвиватись в умовах кризи, — у розмові «ВЗ» з заступником голови правління АТ «КРЕДОБАНК» Даміаном Раґаном.

— Даміане, що забезпечує життєздатність банку в той період, коли інші банкрутують?

— Ми працюємо не для рейтингів та нагород, хоча, звичайно, було приємно дізнатись, що ми очолили рейтинг найжиттє­здатніших банків. Тішимось, що наші зусилля оцінили. Але ми є банком, який працює в Україні 25 років, і маємо бажання працювати ще щонайменше стільки ж.

Нас не цікавлять лише короткотермінові успіхи. Хочемо бути довготерміновим партнером як для роздрібних клієнтів, так і для великих корпорацій. Дбаємо насамперед про безпечний розвиток банку. Ми не є жадібними, не є надмірними оптимістами, не кидаємось стрімголов за кожною можливістю отримати дохід, а йдемо до мети крок за кроком. З іншого боку, ми не затримуємо платежів, не заблоковуємо виплати за депозитами, не відмовляємо у кредитуванні.

Думаю, що настав той момент, коли це почали належним чином оцінювати не лише аналітики, а й ринок. Є такі корпоративні клієнти, до яких ми колись мусили стояти в черзі, аби вони нас прийняли. Тепер ці клієнти самі приходять у наш банк, і це нас дуже тішить. Це наслідок довготермінової роботи над тим, як розвивати банківський сервіс в Україні з наближенням до європейських стандартів, як адаптуватись до дуже змінної ситуації, але в той же час і дотримуватись засад безпечної роботи банку.

Тобто дбати про капітал, кредитувати реальний бізнес, тобто такі підприємства, які дають гарантію чи високу ймовірність успіху та повернення коштів. Треба пам’ятати, що банк кредитує з грошей наших депонентів — людей та фірм, які у нас тримають свої кошти. Якщо будемо просто так ці кредити роздавати, то це буде ризик не лише для нас, а й для наших клієнтів, які мають у нас депозити.

Багаторічна обережна політика вирізняє нас на ринку — все більше клієнтів починають співпрацювати з нами. У сегменті корпоративних клієнтів відкриваємо співпрацю з відомими фірмами з першої сотні українських, а також міжнародних компаній. У сегменті малих і середніх підприємств та агробізнесу бачимо також позитивну динаміку. В сегменті індивідуальних клієнтів відкриваємо щораз більше рахунків. Динаміка попереднього місяця неймовірна — у лютому приватні особи відкрили у п’ять разів більше рахунків, ніж у грудні, хоча лютий коротший! Для клієнтів МСБ відкрили в два рази більше рахунків.

— Це означає, що клієнти йдуть з банків, які вважають ризиковими, до тих, які вважають надійнішими?

— Так, я вважаю, що крок за кроком, квартал за кварталом змінюється логіка прийняття рішення, який банк є найкращим для мене чи для моєї фірми. Раніше на першому місці були відсоткові ставки кредитів та депозитів, привабливість реклами, а тепер найважливішим є те, чи взагалі можна отримати кредит у цьому банку та чи мої гроші у безпеці. Тому клієнти тікають як з банків, які уже мають проблеми, так і з тих, які ці проблеми ще приховують, але клієнти вже починають хвилюватись.

— У багатьох банках клієнти не могли придбати валюту. Можливо, через те, що АТ «КРЕДОБАНК» має іноземного інвестора, підприємці сподівались, що через ваш банк буде легше отримати валюту, тому й почали переходити у ваш банк?

— Ситуація інша. Проблеми з валютою не виникали в якомусь окремому банку, вони виникали через те, що валюти на ринку не було взагалі. На початку року було два валютні курси — індикативний НБУ та позабанківський. Наприклад, коли індикативний курс був 16,5, а на ринку — 20−21 за долар, то валюти по 16,5 не було. Ми не могли її купити так само, як і інші банки для своїх клієнтів.

Наші клієнти також через це потерпали. Тепер ситуація інша — є ринковий курс, і у нас у банку валюта є. Але деякі клієнти кажуть: «Ні, дякую, я зачекаю, коли курс впаде». Тому зараз валюти маємо навіть більше, ніж є потреба. І курс уже почав падати. Бо клієнти кажуть, що такий курс для їх бізнесу зависокий. При купівлі і продажу валюти ми не мали особливої переваги від того, що у нас іноземний інвестор. Наша перевага була в іншому — у нас чіткі і зрозумілі правила роботи.

— Зважаючи на те, що економічна ситуація в Україні дедалі погіршується, чи не передумає ваш інвестор розвивати надалі бізнес в Україні?

— Маємо довготермінову стратегію. І зараз маємо хороші шанси, адже з’являється багато вільних місць на банківському ринку, і ми намагатимемось їх зайняти. Наміри залишатись в Україні зараз ще стійкіші, ніж до Революції гідності. За минулий рік ми отримали прибуток. Дали собі раду з багаторічною проблемою старих непрацюючих кредитів. Для нас очищення банківського ринку від проблемних банків — це шанс на ще більш динамічний розвиток. Звичайно, економічні і політичні ризики є суттєві, і ми мусимо їх враховувати в своїй діяльності.

— Як ви зараз оцінюєте клієнтів, яким збираєтесь видати кредит, адже жоден підприємець не може спрогнозувати, які у нього будуть прибутки і чи будуть взагалі у найближчі кілька місяців?

— За рік курс долара зріс на 250%. Звичайно, така зміна не може не торкнутись українського бізнесу. Але все залежить від того, в якому сегменті бізнес працює. Наприклад, експортери, які мають дохід у валюті, то для них навіть вигідно працювати при такій здевальвованій гривні. Зрештою, багато залежить і від того, наскільки ефективно працює та чи інша фірма, її власники, менеджмент. Було б величезною помилкою думати, що той ураган, який бачимо на ринку, на всіх позначиться однаково. І тепер уже справа банку вміти правильно оцінити кожного клієнта.

Богдан Полумацканич

«Високий Замок»

5 березня 2015 року

Цілодобовий контакт-центр (безкоштовно по Україні)