В Україні працює близько 180 банків. Такою кількістю банків може похвалитись не кожна країна Євросоюзу. Але при такій, здавалося б, величезній конкуренції на ринку, кредитують лише кільканадцять банків, а велика частка банків має складнощі з виконанням своїх зобов’язань перед клієнтами. Натомість банківська система сусідньої Польщі навіть під час кризи 2008—2009 року працювала прибутково, і жоден банк там не збанкрутував.
Про те, чим відрізняється робота банківського сектору в Польщі та Україні, «ВЗ» розмовляв з польським банкіром Марціном Куксіновічем. Він пропрацював у польському банківському секторі з 1995 року, а впродовж останніх трьох років працює в Україні на посаді першого заступника голови правління ПАТ «КРЕДОБАНК», який входить до польської PKO BP Group.
«Основною відмінністю між польським і українським банківським сектором є більша частка іноземного капіталу, — каже Марцін Куксіновіч. — В середині 90-тих іноземні банки в Польщі мали більшу довіру, адже за ними завжди стояли потужні міжнародні банківські групи, для яких надійність і безпека клієнтів були, є й, очевидно, будуть найважливішим пріоритетом у веденні бізнес-діяльності. Сьогодні, коли частка іноземного капіталу в польському банківському секторі складає 63%, довірою клієнтів користуються всі банки в Польщі, адже за останні 20 років випадків невиплати депозитів клієнтам не було. В українському банківському секторі лише 34% іноземного капіталу.
Дуже добрий фінансовий стан польських банків, як на мене, пов’язаний з набагато більшою консолідацією банківського сектору. В Польщі діє лише 41 комерційний ліцензований банк. Однак активи цих банків втричі більші, ніж всіх 180 українських банків загалом. Це дозволяє краще управляти витратами. Саме фінансова міць польських банків, можливість використати ефекти масштабу і синергії для кращого управління витратами дозволяють банкам досягати дуже хороших результатів. Тому рентабельність польського банківського сектора ніколи не була від’ємною. За 2013 рік польські банки отримали 3,7 млрд євро прибутків — це більше за сукупний прибуток українського банківського сектору за всі роки незалежності, разом узятий. Завдяки значно кращому співвідношенню доходів до витрат у польських банках їхні клієнти мають дешевші банківські послуги, індивідуальне обслуговування і спокій щодо безпеки своїх грошей, розміщених в польських банках».
Чи є різниця між послугами, якими користуються клієнти банків у Польщі і в Україні?
Різниця не стільки у продуктах та послугах, скільки у поведінці самих клієнтів. Пригадую, що коли я починав працювати у філії банку в Польщі на посаді касира, черги до віконечка були безконечні. Сьогодні у цій самій філії того ж банку виглядає так, начебто взагалі немає клієнтів. Час від часу приходять старші особи, пенсіонери, які приходять в банк оплатити свої рахунки, часто із звички, а часто з нудьги. Переважна більшість польських клієнтів «перейшла» в Інтернет, через який, зрештою, здійснює всі можливі платежі: комунальні, особисті, за покупки, і т. д. Частка клієнтів, які користуються інтернет-банкінгом у Польщі, складає 31%. В Україні таких клієнтів менше 5%. В Україні переважна частина клієнтів після отримання зарплати чи пенсії йде до банкомату і знімає з рахунку всю отриману суму. Натомість в Польщі лише 37% карткових операцій здійснюється через банкомати, решта — це розрахунки в магазинах, ресторанах, і т. д.
Для банківського сектора є різниця, чи людина розраховується карткою, чи знімає всю зарплату відразу і воліє розраховуватись готівкою?
Різниця величезна. Оскільки гроші «в панчосі» або навіть в портмоне українських клієнтів не беруть участь в електронному банківському обігу, то пропозиція грошей в економіці низька, а процентні ставки високі. Це впливає на обсяги кредитування, а отже на зростання ВВП, на рівень безробіття та на рівень заможності населення. За останніми оцінками, кількість готівкової гривні в українській економіці (тобто, поза банківським сектором) складає 269 мільярдів. А це все гроші, які могли б стимулювати розвиток економіки.
Богдан Полумацканич
«Високий Замок»
17 квітня 2014 року
